«Ця книга в основному… народилася з нотаток, які я веду багато років, найчастіше на дрібних листках, що нагадують фантики, цукеркові обгортки, на чистому боці яких любив записувати думку, що майнула, чи враження герой мого роману „Лінії долі, або Скриньок Мілашевича” — так пише про цю книгу лауреат Букерівської премії (1991) Марк Харитонов. На її сторінках він розмірковує про свій час і про людське життя, про мистецтво та літературу, згадує про друзів, що пішли, — поета і правозахисника Іллю Габая, скульптора Вадима Сідура, поета Давида Самойлова та інших. Видана у перекладі французькою мовою книга удостоєна у Франції премії за кращу іноземну есеїстичну книгу 1997 року.