Архімандрит Павло (Груздєв) 1910 р. — 13 січня 1996 р. «Батько Павло — загадка», — кажуть зараз у Верхньо-Никульському. Де витоки цієї загадки та коріння цієї таємниці? Чи не в давній землі, що пішла під води рукотворного Рибинського моря, на березі якого майже тридцять років і три роки підносив молитви Богу, юродствував, жартував і сміявся, садив город і ходив грибами мологський переселенець, колишній в'язень Вятлага, «арештант матерій і чернець бувавий, як казав про себе отець Павло? Чому ж він так часто повторював: «Я — останній…»? Може, останній — із Мологи? Життя архімандрита Павла немовби переплітається з притчею — не зрозумієш, де кінчається реальність і починається переказ.