Дар'я Донцова сама навчилася читати у чотири роки, а свою першу розповідь написала у сім років і віднесла його письменнику Валентину Катаєву, найближчому другу свого батька. Зошит із текстом, який поправив Катаєв, Дар'я зберігає досі. Але незважаючи на таке раннє бажання писати історії, перша книга Дарії побачила світ, коли Донцової виповнилося сорок п'ять років. Вона вважає себе дуже щасливою людиною, бо щастя – це не якась одна глобальна подія, щастя з нами щодня. Воно в усмішці вашої дитини, у добрій книзі, в людях, які вас оточують. Щастя всередині людини, в умінні зрозуміти, що вона щаслива щодня.