Ніхто, навіть із людей, які служили, до ладу не знає, хто такі підводники. Що вже казати про людей підозріло громадянської зовнішності? Як і навіщо вони йдуть туди? Чим займаються в той час, коли не мружаться назустріч солоному вітру? Як проводять вільний час? В них взагалі воно буває? Що, правда, вони ніколи не хворіють? А чи психіка страждає? А деформуються в машини зі сталі та крові чи таки залишаються звичайними людьми? Та з одних питань можна написати невелику повість! А поки що такої повісті немає, ось – беріть і читайте цю збірку оповідань. Технічно він третій, але всі книги є автономними, і вивчати їх можна в будь-якому порядку. Чому вони гумористичні, якщо тема така серйозна? А знаєте, іноді (насправді майже завжди) засміятися – єдиний спосіб не збожеволіти.