Повість про важку долю красуні Марії, яка у шістнадцять років викрадена на роботи до Німеччини, яка зустріла наприкінці війни любов всього свого життя – француза Жана та розлучена з ним за Указом 1947 року «Про заборону шлюбів з іноземцями». За 58 статтею відсиділа вже на Колимі в радянському таборі, після звільнення вийшла заміж за інженера, народила довгоочікувану дочку, а через чотири роки чоловік зустрів молодшу та освічену та створив іншу родину. Марія одна виховувала дочку – свою єдину втіху. Наприкінці життя жінка залишилася зовсім одна, з образою на батьків, чоловіка, дочку, гірку долю.