Теплий морський вітерець дме мені в обличчя. Навколо розкинулося блакитне безкрайнє море. На небі жодної хмарини. Навіщо зараз пишу я свої записки, чи точніше сповідь власне і сам не знаю. Але хочеться напевно розповісти іншим, таку заплутану історію мого життя… Можливо, це стане застереженням для інших молодих людей, а може полегшити моє життя. У світі закономірностей важко знайти свою дорогу. Зараз у мене є все, про що тільки може мріяти людина, але немає тільки одного душевного спокою. Для всіх я добропорядний бізнесмен і добрий сім'янин. Я користуюсь повагою у влади цієї маленької країни. Ні, я не шукаю слави — просто своїми вчинками, хочу спокутувати свою провину перед людьми.