Від Publishers Weekly. У 1958 році, керуючи мікрофільмуванням та упорядкуванням архівів, які війська США відібрали в нацистів наприкінці Другої світової війни, історик Вайнберг («Світ зі зброєю») виявив рукопис другої книги, яка Гітлер писав, але ніколи не публікував. Рукопис був опублікований німецькою мовою в 1961 році, супроводжуваний анотаціями Вайнберга, але це перша авторитетна англійська версія (піратський і поганий переклад з'явився в 1960-х роках). У тексті є всі характерні риси Гітлера: безладні думки, недороблені ідеї, педантичний текст, а також жахлива стійка віра у війну та насильство як засоби, що забезпечують процвітання німців. Порівняно з Mein Kampf євреям присвячено менше сторінок. Тим не менш, що найбільше впадає в очі, так це незмінна відданість Гітлера расовому принципу та його визначення євреїв як ворога, який загрожував знищити все, що створили німці. Гітлер детально зупиняється на зовнішній політиці та намічає стратегію союзу з фашистською Італією та Великою Британією. (Насправді він вірив, що Великобританія прийме європейський континент, де домінує Німеччина, якщо Німеччина не кине виклик заморській Британській імперії.) Він також передбачає неминуче зіткнення зі Сполученими Штатами. Це забезпечує надійну історичну основу для мислення Гітлера наприкінці 1920-х років, коли його партія була нічим іншим, як крихітною радикальною сектою. Вайнберг надає корисні примітки та дуже інформативний вступ. Авторське право Reed Business Information, Inc., 2003 р.* * *«Політика — це історія в процесі становлення». Такими були слова Адольфа Гітлера в його неназваній, неопублікованій і довго замовчуваній другій праці, написаній лише через кілька років після публікації Mein Kampf. Спочатку було зроблено лише дві копії 200-сторінкового рукопису, і лише одна з них була оприлюднена. За наказом Гітлера цей документ зберігався в суворій таємниці. У 1935 році документ було поміщено в бомбосховище, де він залишався, поки його не виявив американський офіцер у 1945 році. Написана в 1928 році книга була перевірена Йозефом Бергом (колишнім співробітником нацистське видавництво Eher Verlag) і Телфорд Тейлор (колишній бригадний генерал США та головний радник на Нюрнбурзькому суді над військовими злочинцями), який після аналізу, зробленого в 1961 році, коментує: «Якщо книга Гітлера 1928 року читається на тлі минулих років, він має зацікавити не лише науковців, а й широкого читача».* *цитується за в «Вікіпедії».