У 30-х роках минулого століття в Радянському Союзі почалося примусове заселення далеких рубежів нашого неосяжного. Заселяли й матірними злочинцями, які відбували термін у таборах, та столичними інтелігентами. Одні, які більше не стримуються законом і мораллю, ставали кровожерливими хижаками, інші, незважаючи ні на що, зберігали в собі людську подобу; одні дбали про загальний порятунок, інші – лише про своє; одні смиренно пливли за течією долі, інші, проти нього, розбивалися об каміння. Але всі вони боролися за життя на острові Смерті.