Ноймайру вдалося досягти в галузі біографії та патографії таких висот, які навряд чи під силу іншим авторам. У цій юнізі автор «досліджує» історії хвороб І. Н. Гуммеля, що перекинув місток між класикою і романтизмом, К. М. фон Вебера, Ф. Мендельсона Бартольді, Р. Шумана, І. Брамса і Л. Брукнера. Лікар і вчений О.Ноймайр аналізує біографії майстрів, звертаючи особливу увагу на їхні хвороби або пізні наслідки цих недуг. Вплив хвороб на творчість теж опиняється у полі зору автора. Він скрупульозно розглядає джерела, висловлювання сучасників, збирає спогади, розрізнені факти та часто вступає у протиріччя з колегами-медиками. Свої діагнози він ставить, ґрунтуючись на досягненнях сучасної науки, беручи, однак, до уваги свідчення сучасників та документи того часу.