У Главі 1-й – спогади про моє дитинство через 84 роки. Зберігся щоденник бабусі - з 1938 по 1946 рік. Через щоденник бабусі, написаний «штрихами», можна простежити ауру подій, що відбувалися в радянській країні, в одній конкретній сім'ї в 30-40-ті роки. У щоденнику розповідається: про місто Казані (моєї малої Батьківщини); про батьків; про побут, звичаї і традиції радянської сім'ї в ті далекі роки; про військове дитинство, про голод і щурів; про мої дитячі гріхи та витівки – про бродяжництво в період проживання сім'ї в Києві та про те, як з моєї вини бабуся в голодний 45-й рік довела себе до дистрофії, і багато чого іншого…