Випадкова – чи не зовсім? – зустріч із попутником у поїзді, розмова за чаркою, жвава суперечка… Чи може одна людина, якщо повернути її у минуле, змінити історію хоча б однієї країни, маючи всі знання сьогоднішнього дня? «Я б узявся, та хто ж запропонує», – каже Андрій Соколов, наш сучасник. «От просто так би все кинув і взявся?» - Не вірить попутник. …І ось Андрій опиняється наприкінці сімдесятих, у власному тілі восьмикласника ленінградської школи. Конкретних завдань ним ніхто не ставив, інструкцій не давав. Йому самому належить вирішити, що робити: знаючи про майбутній розвал країни, встигнути відшукати тепле містечко на земній кулі, благо можливості є, чи все-таки залишитися і спробувати вплинути на перебіг історичного процесу та врятувати СРСР.