Прообразами героїв цього твору є бакинський нафтовий барон та винахідник Муртуза Мухтаров, великий поет Сергій Єсенін та академік Микола Вавілов. Нафтебарон одного з найщасливіших днів свого життя побачив у своєму мардакянському особняку сон, що його вразив. У цьому сні його пристрасно вмовляли виїхати з Баку. Він цього не зробив. І внаслідок знайшов смерть на сходах свого розкішного палацу. В одній із кімнат цієї вілли в Мардакянах були написані знамениті «Перські наспіви». Поетові теж наснився віщий сон, у якому його благали нікуди не їхати з Баку. Він майже повірив у цей сон. Але потім все ж таки виїхав із цих місць, оселився у знаменитому «Англетері», де його і наздогнала смерть. У тій кімнаті вчений побачив тюремну камеру, в якій він проведе останні дні свого існування на цій землі. Ті ж голоси благали його виїхати далеко-далеко. Він також не повірив цьому віщовому сну і зустрів свою мученицьку смерть.