Середньовічний лицарський орден тамплієрів (храмовників) припинив своє існування ще на початку XIV століття. Звинувачені у єресі та чаклунстві керівники ордена закінчили свій життєвий шлях на багатті. Хоча б з цієї причини тамплієри і донині є об'єктом підвищеного інтересу як з боку істориків, так і любителів «таємних наук», які прагнуть здобути містичні знання храмівників. Подвійно цікавою здається та обставина, що на початку XX століття на території Австрії виник Орден нових тамплієрів, який був заснований містиком, який іменував себе Йоргом Ланцем фон Лібенфельсом. Саме він став засновником такої окультно-політичної течії, як аріософія. Нові тамплієри пропагували расистські ідеї, помножені на дивні релігійні догмати. На думку деяких істориків, саме нові тамплієри вплинули на формування поглядів Адольфа Гітлера. Діяльність Ордену нових тамплієрів завжди була вкрита завісою таємничості, що породжувало неймовірну кількість вигадок та спекуляцій. Розібратися в хитросплетіннях історії, «відокремити зерна від полови» намагається історик Андрій Васильченко. Використовуючи численні документи та недоступні вітчизняному читачеві зарубіжні публікації, він проливає світло на історію однієї з найтаємничіших організацій XX століття — Ордену нових тамплієрів.