Курт Гедель змінив розуміння математики. Дві теореми про неповноту, сформульовані ним у 1931 році, за допомогою формальної логіки виявили крихкість фундаменту великої будівлі математики, що старанно будували з часів Евкліда. Наукове співтовариство було змушене визнати, що справедливість тієї чи іншої гіпотези може лежати за межею будь-якої раціональної спроби довести її, і інтуїцію не можна виключити з царства математики. Гедель, який здобув освіту у благополучному Відні міжвоєнного періоду, швидко зацікавився епістемологією та теорією доказів. Так само як і його друг Альберт Ейнштейн, він заперечував догми сучасної науки, і так само в його житті були війна і вигнання.