На високих берегах, серед полів золотих та лугів квітчастих, неподалік темного лісу, стоїть село Іллінка. Живуть там люди різні: і добрі, і не дуже, і привітні, і похмурі, і веселі та тихі, як і скрізь на білому світі. Та тільки добрих людей все більше, ніж поганих, так Богом заведено. І як у всякому селі, трапляються в Іллінці всякі дивовижні історії, багато їх, що зірочок на небосхилі, коли над Іллінкою розкидає ніч чорничне своє покривало, і нині я вам їх розповім.