«Убий німця!» — здавалося, цей клич Іллі Еренбурга має бути девізом будь-якого «попаданца» на Велику Вітчизняну. Але що, якщо тебе попало перенестися не до свідомості нашого бійця, а до тіла гітлерівського офіцера? Як опинитись у шкурі лейтенанта Вермахта у розпал Ржевської м'ясорубки? Що робити, якщо на тобі німецьке фельдграу, а твої окопи атакує радянська піхота? Підняти руки? Але тут не беруть у полон. Відмовитись воювати? Поставлять до стінки. Стріляти над головами червоноармійців? Але вони тебе не пощадять — ти для них та сама «гнила фашистська нечисть», якою треба «загнати кулю в лоб». Чи вистачить у тебе мужності, щоб зізнатися самому собі: «Я вбитий під Ржевом»? Готовий ти пожертвувати власним життям не заради того, щоб переграти історію, а навпаки, щоб минуле залишилося незмінним?!