«…Він стояв у центрі Лас-Вегаса, поруч із якимось сяючим казино. По вулицях мчали автомобілі, поспішали у справах люди, переливалась яскрава реклама. Але нікому не було справи до дивного хлопця, на диво схожого на колишнього короля рок-н-ролу... У Елвіса забурчало в животі — захотілося їсти. І то правда — сорок років у роті макової росинки не було. Він пошарив у кишенях — чи нема чого? Але нічого, ясна річ, не знайшов. „Ось жолоби, — подумав Елвіс, — навіть пару баксів на дорогу не дали!“Він сумно подивився на всі боки, потім побрів, куди очі дивляться…»