У цієї книги цікава історія. Колись я працював у найголовнішому нашому університеті на кафедрі історії російської літератури лаборантом. Це була безглузда робота, не сказати, щоб важка, але метушлива і різноманітна. І методички друкувати, і протоколи засідання кафедри, і конференції готувати багато чого ще. Тоді зустрічалися ще професори, які, коли дискетка не вставлялася в комп'ютер добровільно, вбивали її туди словником Даля. Так що часом доводилося працювати просто "машиністом". Вечорами, щоб відірватися, я писав "Університетські історії", які в першій версії називалися "Маразматичні історії" і були жанром дуже схожі на відомі історії Хармса. Кілька років тому я вирішив їх переглянути, щоб перевірити, чи не можна з них отримати щось корисне. Став читати ті історії, про які зберіг найдобріші спогади і раптово виявив, що вони дуже дурні та дрібні. З сотні історій мені максимум сподобалися дві-три, а все інше було дуже так собі. Мабуть, прозирала дрібна злісність аспіранта, якому здається, що він один працює за всіх. Я захопився. Персонажі набули нових характерів, переоформилися. Загалом все тепер виглядає так, як виглядає. Історії продовжують постійно писати і додавати. Викладатимуться по вівторках і п'ятницях. Запаси історій великі.