Життя для радянського неосапіанту ніколи не стоїть на місці. Вчитися, вчитися та ще раз вчитися, бо крім спеціальності та майбутньої справи, тобі ще треба знати себе та свої надлюдські можливості. Обов'язково. Неодмінно. Ще вчора. Але… як кажуть мудрі люди – відпочивати теж треба. Віте Ізотову постійно здається, що його удача відпочиває і за нього і за того хлопця, але поступово тривожні почуття цієї прекрасної молодої людини еволюціонують, переростаючи у тверду залізобетонну впевненість. Але здаватись він не планує. Симулянт вміє перемагати так, як іншим навіть не снилося, тому може спокійно заснути навіть там, де вовки бояться срать. Але хто сказав, що відпочинок - це спокій? Спокій нам тільки сниться. Від автора: Дизайн та створення обкладинки – студія DrakArt. (Потім не кажіть, що не попереджав) Перше - Так, це СРСР. Ні, ніхто його не рятуватиме. У нього все добре! Просто зашибісь! Він сам кого хочеш врятує! Друге - Це альтернативна історія. — Якщо комусь не подобаються герої, які ведуть себе як люди, а не як нагінатори всесвіту, твердо впевнені в майбутньому роялі (і взагалі в тому, що вони обов'язково виживуть) — читати не рекомендую. >