У віршах Зінаїди Миркіної прозирає Особа Бога. Можна ставитися до цих віршів як до богословських трактатів, а можна як до філософських есеїв, але насамперед це висока поезія, тобто погляд «крізь обличчя», глибоко символічне переживання невимовного досвіду душі. З філософією поезію Міркіної ріднить не раціональний підхід, а пошук онтологічних підстав усіх речей. Книга призначена широкому колу читачів.