Третій роман Токарчука «Первісні та інші часи» був удостоєний премії Фундації Косцельського в 1997 році, завдяки чому автор став одним із провідних авторів польської літератури. Події відбуваються в міфічному селі Первісне в самому серці Польщі, яке населене ексцентричними архетипними персонажами. Село, мікрокосм Європи, охороняється чотирма архангелами, з погляду яких у романі розповідається про життя мешканців Первобыту протягом дикого ХХ століття. У сильній і прямій прозі розповідається про тяжку політичну історію Польщі від 1914 року до сучасної епохи та епізодичну жорстокість, яка трапляється у звичайному сільському житті. Проте Первісні та інші часи — це роман універсального виміру, який не зосереджується на парафіяльності. Стилізована байка, а також епічна алегорія про невблаганний перебіг часу, зіткнення між сучасністю (чоловічим) і природою (жіночим), він був перекладений більшістю європейських мов. Токарчук сказав про роман: «Я завжди хотів написати таку книгу. Такий, що створює й описує світ. Це історія світу, який, як і все живе, народжується, розвивається, а потім вмирає». Кухні, спальні, спогади дитинства, мрії та безсоння, спогади та амнезія – це частина екзистенційного та акустичного простору, звідки долинають голоси оповідання Токарчук, її «коробок у коробках».