У книзі розгорнуто дослідження мотиву в його відношенні до категорій нарратива, події і дії, фабули і сюжету, хронотопа і теми, героя і персонажа. Сформульовано системне визначення мотиву як основної одиниці розповідної мови літератури. Проведений семіотичний аналіз мотиву в аспектах його семантики, синтактики і прагматики і розроблена імовірнісна модель функціонування мотиву в художньому оповіданні. Вивчені стосунки між інваріантним значенням мотиву і його варіантною семантикою. Досліджені зв'язки між семантикою мотиву і особливостями його сполучуваності в нарративе. Сформульовані поняття сюжетного сенсу і інтенції мотиву, важливі для розуміння його ролі в художній літературі. Розкриті принципи аналітичного опису мотиву і проведений його аналіз у складі цілісного розповідного ряду (мотив зустрічі в розповідній творчості Пушкіна). Отримані дані, з урахуванням їх варіантних і імовірнісних характеристик, типологічно узагальнені і представлені у вигляді віртуального знакового цілого мотиву зустрічі, узятого в системі його подієвих реалізацій у рамках пушкінської художньої прози.