«Ківігіллярі» — це роман-епопея французького письменника Еміля Золя, у якому автор звертається до проблеми вугільних робітників у дев'ятнадцятому столітті. Головними героями твору є ківігіллярі, які важкою працею під землею забезпечують місцеве виробництво енергії. Золя докладно досліджує життя робітників, їх боротьбу з власниками шахт, втрату людських цінностей у галузі промисловості та соціальні проблеми, які виникають у цьому середовищі. Крім того, автор висвітлює конфлікт між робітничою та буржуазною клясою, а також питання справедливості та гідності працівників. «Ківігіллярі» — це не лише літературний шедевр, а й важливий суспільний коментар, який залишає читача з глибокими думками щодо людської природи та справедливості.