Ця книга – бесіди митрополита Антонія Сурозького (1914–2003), які проводились ним у 1982 році в Університеті графства Кент у рамках читань, присвячених пам'яті християнського поета Томаса Еліота. Владика говорить про красу та творчість, про образи та реальність, про каліцтво та неподобство. Матеріал цей унікальний - він ніколи ще повністю не видавався в Росії, і практично в жодній з численних бесід митрополита Антонія немає такого широкого звернення до поезії та образотворчого мистецтва. Незважаючи на, здавалося б, далеку від богослов'я тему, владика наповнює її глибоким богословським змістом.