Павло Петрович Скоропадський був блискучим кавалерійським офіцером Російської імператорської армії. Першу світову війну він закінчив генерал-лейтенантом, а після Лютневої революції зробив ставку на українську карту і почав українізацію свого корпусу. Весною 1918 р. в ході перевороту Скоропадський став гетьманом (главою) України.

У своїх спогадах автор розповідає про події на Україні у кінці 1917 р. - початку 1919 р. показує процес формування свого уряду, взаємовідносини між різними українськими фракціями. Особливий інтерес представляють враження Скоропадського про контакти з німецькою окупаційною владою і представниками Донської і Добровольчої армій.