Як пережити зраду близької людини? Не знаю.

Хто-небудь дасть мені на це відповідь? Навряд чи.

Я ненавиджу його обличчя. Ненавиджу те, що він робить. Я ненавиджу свою любов до нього!

Невже біль ніколи не вщухне? І крутитиметься поруч, щоб на порозі нового дня нагадати про себе?

Я повинна навчитися жити без нього. Я повинна забути його як страшний сон, інакше на мені можна буде ставити жирний хрест. Тому відтепер ніяких спогадів, ніякого співчуття, ніякого жалкування за скоєним. За маскою безтурботності і веселощів я приховуватиму все, що таїться в душі. Чи вирішуся я коли-небудь зняти її і знову стати самою собою?