"В середині січня, коли в тайзі ще лютували водохресні морози, у барлозі народилися ведмедики.Цієї хвилини з тривогою чекала стара ведмедиця, готувалася довго. Ще на початку нового року вона наказовим риком загнала пестуна на припічок - нішу, вириту з наміром в глибині барлогу. Ведмедеві-підліткові не хотілося покидати нагрітого місця. Але упиратися не доводилося - мати була невблаганна. Пестун добре відчував її пронизливий погляд. Стара ведмедиця не лише пестила і захищала його, але і за неслухняність могла і строго покарати. Шльопання її великих лап були сильними".