Напевно, немає іншої такої людини, що зробила такий же значний вплив на радянський і український футбол, як Валерій Лобановський. Блискучий футболіст і легендарний тренер, Лобан, як його прозвали уболівальники, з ранніх років засвоїв просту істину, а засвоївши, залишився вірний їй до самої смерті: тільки самозабутня праця здатна наблизити людину до заповітної мети. Завзятість, з яким довгов'язий Валерка, а після і поважний Валерій Васильович домагався наміченого сам і допомагав це робити іншим, викликало в оточенні захоплення, а у деяких - злість.З останнім ударом серця тренера закінчилося не лише життя легендарної людини. У минулому залишилася ера Лобана, ера великих перемог і великих звершень, ера, що обірвалася так само несподівано, як була розпочата силами видатного солдата і полководця футбольного воїнства, беззмінного 11-го номера і тренера тріумфаторів Валерія Васильовича Лобановського.