Декілька життєрадісних і дотепних мешканців амстердамського будинку престарілих організовують клуб СНОНЕМ ("Старі, але не мертві), здійснюють спільну "самовіллю - розважальні поїздки, борються з самоправством директриси і загальною нудьгою, підтримують один одного, дружать і закохуються. Автор щоденника Хендрик Грун також розповідає про своє минуле і роздумує про різні аспекти життя і смерті. Привабливий старичок володіє феноменальною спостережливістю, терпимістю, душевною м'якістю і незрівнянним почуттям гумору. Читання цієї книги повертає нас до забутого відчуття глибини існування, до віри у велич і стійкість людського духу.