Цей роман - продовження щоденника Хендрика Груна, доброго і дотепного мешканця амстердамського будинку опіки. Після року трауру Грун знову береться за перо, ділиться забавними і сумними спостереженнями, думками про себе і оточення, про сучасний світ, про життя і смерть. Клуб життєлюбів "Старые-но-не-мертві" приймає нових друзів і поновлює опір немочі, смутку і дурості. Загострюється і "політична" боротьба за майбутнє богадільні.