"До і після суду над Гарольдом Винсоном, де я виступав свідком звинувачення, як завжди, було багато безпідставних, безглуздих і таких, що повторюються спекуляцій на тему: чи могло комусь, хто його знав, прийти в голову, що він здатний замислити вбивство власної дружини? Вважалося, що я знав його краще за інших викладачів, і колег дратувало моє нібито фарисейство, оскільки я всіляко опирався участі в загальних плітках про те, що врешті-решт стало найгучнішим шкільним скандалом за останні двадцять років".