"Ти прекрасна, але егоїстична.Прекрасна, як світло, що пробивається крізь скло"."Дев'ять камер її серця" - не зовсім звичайна річ відразу в декількох стосунках.Тут немає основної дійової особи - основна героїня з'являється нам в описах інших персонажів, і ми жодного разу не стикаємося з нею безпосередньо, а бачимо її тільки у відбитому світлі.Дев'ять несхожих людей згадують свої стосунки з жінкою - тій, яку вони любили або яка любила їх.Ці спогади, подібно до частин пазлу, зібрані в єдине дзеркальне полотно, в якому ми бачимо цілісну особу і пов'язану з нею історію. Ця історія тягнеться зі сходу на захід через міста і роки.При цьому в кожній новій розповіді ми зустрічаємо відгомони попередніх історій, і, тим самим, увесь текст Джанис Парьят - свого роду дзеркальний ряд, коридор відображень, по якому і проходить головна героїня.Таким чином Джанис Парьят уявляє читачам витончену притчу про те, що ми відбиваємося у свідомості інших людей, як в дзеркалах. І кожне з цих дзеркал - частина нас."Чудовий роман". - Millenium Post"Майстерний, тонкий, психологічно достовірний твір". - Daily Mail