Один із найяскравіших і самобутніх художників XX століття, візіонер і самітник Бернар Рекішо (1929–1961) за своє коротке життя встиг створити та апробувати цілу низку новаторських живописних технік, для яких критикам доводилося винаходити спеціальні терміни: релікварії, паперові. графічні сліди і т. д. У своїх літературних дослідах він не менш проникливо передбачив і тенденції, що ледь зароджуються, і напрями – такі, як асемічний лист, сонорна поезія, принципи репетитивної музики. В даний видання увійшли віршовані та прозові тексти Рекішо, у тому числі незакінчений фрагментарний роман «Фаустус» - свого роду багатофасетковий автопортрет художника, який займає особливе місце в його спадщині. До книги також включені програмні статті Альона Жуффруа та Ролана Барта про Рекішо. Перекладач та публікатор – Віктор Лапицький, лауреат премій Андрія Білого та Моріса Ваксмахера.