Гоша – звичайний хлопець. У нього не все добре в сім'ї та його дратує недосконалість світу. А ще Гоша любить програмувати, і в нього це непогано виходить. Краще багатьох. Пропозиція вступити в Гарвард здається йому повним маренням. Адже Гоша не із «золотої молоді». Проте за справу береться емігрант Влад, колишній російський вчений. І все б нічого, але Владом цікавляться компетентні органи Росії ... Гоша поринає в історію, де людські відносини виявляються складнішими, ніж мови програмування. Йому належить дізнатися, що за межами комп'ютерного всесвіту є дружба, любов та інші дрібниці, без яких, мабуть, можна прожити. Але з ними значно краще. Герої Лани Барсукової вчать нас жити, любити, знаходити компроміси у відносинах з близькими, а ще бути щасливими, незважаючи ні на що. Разом з ними ми переживаємо їхні життєві удачі та провали, співпереживаємо та порівнюємо із собою: «Але ж і в мене так було!» Ця причетність робить читача не стороннім спостерігачем, а учасником подій, які відбуваються з героями. Довірча інтонація, увага до деталей та відомі життєві ситуації роблять прозу Лани Барсукової читанням для душі.