"Людина не може повернутися в дитинство. Але може уявити її. Люди з винятковою, феноменальною пам'яттю – такі, як Юрій Львович Гаврилов – здатні уявити минуле настільки точно, що воно зберігає автентичність у найдрібніших деталях. І все ж таки це не може , Та й не повинно бути реальним минулим, таким, як воно трапилося колись. просто неможливо. Він був тим геніальним задушевним оповідачем, якого режисери фільмів іноді поміщають за кадр, озброюючи тією прихованою мудрістю, яка робить розповідь незмірно ширшою і значнішою за те, що ми бачимо і чуємо. Іван Кузнєцов.