Її чарівною красою милувалася вся країна, тоді як сама актриса часто ставала заручницею цього загального захоплення - адже його нерідко супроводжувала заздрість. Слава неприступної красуні з твердим характером закріпилася за нею з юності, хоча сама вона свою зовнішність не вважала неординарною. «Мені ніколи в дитинстві не говорили про мою зовнішність…» – зізнавалася вона. У 1955 році вона успішно пройшла проби на роль Аксінні в «Тихому Доні» Сергія Герасимова. На цю роль претендувала учениця режисера Нонна Мордюкова, через відмову вона мало не наклала на себе руки. Але на кандидатурі Бистрицької наполяг сам Михайло Шолохов, побачивши в ній справжню героїню свого роману. Роль Аксенії стала акторським тріумфом Бистрицької. «Тихий Дон» визнали фільмом року – 1957, його переглянули 47 млн глядачів. Про те, які особисті трагедії приховувала у своєму неприступному та гордому погляді найкрасивіша актриса минулого століття, розповідає нова книга Юлії Андрєєвої.