Збірка оповідань із спогадами про дитинство автора та її рідних та близьких. Повернення у минуле століття. Діти бачать світ інакше, ніж дорослі: в очах він яскравіший, світліший, добріший. Маленький Ігорьок разом із бабусею вирушає «проводити в останній шлях» стареньку сусідку – здавалося б, цей захід має справити на дитину гнітюче враження. Куди там! Життєрадісний непосида в будь-якій ситуації знайде можливість для гри і привід для веселощів, і розумні добрі дорослі тільки посміхнуться і не стануть лаяти малюка за чергову витівку. Чим старше ми стаємо, тим частіше у спогадах повертаємось у своє дитинство. Там затишно і спокійно, а загадковий світ дорослих вабить таємницями та відкриттями. Іноді епізод, що здається звичайним і незначним, друкується в пам'яті як незвичайна пригода, залишається з нами на все життя. Автор розповідає історію, що сталася з ним у далекому дитинстві, у ті часи, коли дерева були більшими, а повітряні кульки – неслухняними.