Монографія відомого російського літературознавця присвячена петербурзькому періоду у творчості великого письменника, коли той створював цикли «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Арабески», «Миргород», комедію «Ревізор»… Автор бачить витоки «петербурзького тексту» у поглядах молодого провінціала через збільшувальне скло столиці на історію рідної Малоросії – найдавнішої, «материнської» частини російської землі, чиє минуле лягло в основу слов'янської Імперії. Ось чому картини та проблеми минулого Гоголь у своїх творах поєднав із зображенням та нагальними проблемами столичного «сьогодні», що поєднував старе та нове, європейське та азіатське, «високі» науки, мистецтво та культуру з «низовими» народними поглядами та лубком, вертепом, просторіччям ; красу, розкіш палаців та убожество околиць, велич держави – зі світками «маленьких людей»… Ці явні антитези вимагали осмислення та пояснення від тогочасної літератури. Саме вони пізніше визначили задум та втілення гоголівської поеми «Мертві душі».