Світ звалився. Я втратила кохання та добре ім'я. Все, що в мене було ... Що ж мені залишається? Я вимагала правосуддя імператора. Я маю право на нього, адже мої батьки загинули за імперію. Мене намагаються вбити, а допомога приходить від ректора нашої академії, якого я вважала байдужою статуєю. Чому ж я раніше не помічала, як його очі палахкотять синім полум'ям, коли він бачить мене? У дитинстві ми з бабусею гадали на заході сонця. Кривавий — до біди, рудий… Як дочекатися рудого заходу сонця, що — за повір'ями — принесе щастя?