Інтелектуальна спадщина дисидентів радянського періоду досі належним чином не осмислена і не оцінена, хоча їхній досвід у поточній політичній реальності є більш ніж актуальним. Пропонований енциклопедичний проект уперше дає сукупне уявлення про те, наскільки значущою була роль інакодумців у боротьбі з тоталітарною системою, про масштаби та широту спектра політичних практик та методів ненасильницького опору в СРСР та інших країнах соціалістичного табору. До цього видання увійшли біографії 160 активних учасників незалежного громадянського, політичного, інтелектуального та релігійного життя у Східній Європі 1950–1980-х. У долях цих людей були і тюремні терміни, і еміграція, і примусове лікування психіатричних лікарень, і політичні тріумфи. Поряд із біографічними текстами до книги включені великі історичні нариси про соціально-політичну та культурну специфіку епохи. В основі видання – переклад з польської мови першого тома Словника дисидентів (2007), над яким спільно працювали національні центри та авторські колективи з країн-учасниць.