Хотько двадцять п'ять. Вона пише листи. На різному папері, олівцями та ручками, пір'ям та кистями. Запечатує в конверти та надсилає адресатам. У цих листах багато долі, багато життів і навіть те, що за ними. Над ними. І все її життя. Адже Хатоко — юхіцу, остання свого роду. Ті, хто різним почерком на замовлення різних людей пише різні листи з різних приводів.