Трактат К. Д. Бальмонта «Поезія як чаклунство» (1915) – перша в російській літературі авторська поетика: спроба описати поетичне слово як конструюючу реальність, перевизначивши естетику як науку про загальну чутливість живого. Деякі з положень трактату, такі як значення окремих звуків, магічні сюжети в основі різних поетичних жанрів, загальнолюдські витоки ліризму знайшли продовження в інших авторських поетиках. Робота Бальмонта, що відрізняється урочистим та образним викладом, публікується з докладним коментарем. У додатку наводиться робота К. Д. Бальмонта про музичні експерименти Скрябіна, що розвиває основну думку поета про зв'язок звуку, поезії та устрою світобудови.