Нічого не скажеш, уразив імператор Микола I вищий світ Петербургу, призначивши генерал-губернатором Східного Сибіру, що розкинулася від Єнісею до Тихого океану, генерала Муравйова. Мало того, що він був нікому не відомий, так ще і обурливо молодий: всього лише тридцять вісім років! Йому б спокійно і тихо радіти такому благоволінню долі, а він з ходу кинувся "з шаблею наголо" на хабарництво чиновників, на рвацтво купців, на продажність і забуття інтересів Вітчизни у вищих сферах, і до того ж надумав повернути лівобережжя Амура, незважаючи на те, що це посварить Росію з Китаєм. Природно, вороги не дрімали: в столицю полетіли доноси скривджених, в уряді тихою сапою блокували проекти, в Сибіру орудували розвідники Англії і Франції.І навряд чи Муравйову вдалося б що-небудь зробити без підтримки однодумців, але головною опорою йому все ж була любов єдиної і неповторної жінки, юної француженки Катрін, що стала в Росії Катериною Миколаївною. Любов, яка пройшла через усі випробування.