У цій статті ми спробуємо сформулювати деякі міркування про техніку аналізу усноісторичного інтерв'ю та проілюструвати ці міркування конкретним прикладом. Передбачається, що результатом аналізу має бути якесь нове знання, порівняно з тим, що вже висловлено інформантом в інтерв'ю. Відповідно переказ того, що сказав інформант (або кілька інформантів), хоча б з елементами узагальнення і навіть з використанням наукової термінології, не може бути визнаний сам собою результатом аналізу — принаймні того типу аналізу, який мається на увазі нижче. Зрозуміло, оповідання, що оповідають про особистий досвід оповідача, в принципі можуть розглядатися як джерело інформації різного роду — фахівці в різних галузях знань (історики, психологи, соціологи, лінгвісти) побачать тут різний об'єкт.