«Шельмочка», – думав він, милуючись дружиною. Лерка здавалася наївною пустотливою дитиною, але в її чарівній головці народжувалися грандіозні плани, які легко здійснювалися. Вона ходила по лезу, а він обмирав від жаху її втратити… Заїхавши вночі на дачу за забутими паперами, Андрій несподівано побачив Лерку – дивно нерухома, вона лежала на зім'ятих простирадлах розібраного ліжка… Ніхто не повірить, що він цього не робив. Останнім часом вони часто сварилися… Підкоряючись раптовому пориву, Андрій загорнув тіло дружини у ковдру та відніс до лісу. Для всіх Лера вирушила відпочивати, і він мав час обдумати, як виплутатися з кошмару. А потім Андрію зателефонував друг, лікар сільської лікарні, і наказав терміново приїхати – до них доставили жінку, на диво схожу на Леру. Вона нічого про себе не пам'ятала…