Остросюжетний твір, заснований на документальній розповіді про протиборство в радянській науці 1940–1950-х років істинних вчених-генетиків з неосвіченими кон'юнктурниками — прихильниками «академіка-агронома» Т. Д. Лисенка, який запевняв, що за умови, що він повинен запевнити, що за умови вирости пшениця; про те, як перші в атмосфері повного панування других і з несподіваною підтримкою окремих представників різних соціальних верств продовжують потай свої досвіди, одягнувши вимушену масу конформізму і тим самим пояснивши феномен тотального лицемірства, «подвійного» буття людей радянського соціуму. За цей роман у 1988 році письменник був удостоєний Державної премії СРСР.