2 березня 1810…Сьогодні я закохався. У віці десяти років Міранда Чівер не виявляла жодних ознак великої краси. І навіть у десять років Міранда навчилася приймати очікування, які покладало на неї суспільство, аж до полудня, коли Найджел Бевелсток, красивий і хвацький віконт Тернер, урочисто поцілував їй руку й пообіцяв, що одного дня вона виросте сама собою, що одного дня вона була б такою ж красивою, як вона вже була розумною. І навіть у десять років Міранда знала, що любитиме його вічно. Але наступні роки були такими ж жорстокими до Тернера, як і добрими до Міранди. Вона така ж інтригуюча, як сміливо передбачив віконт того пам’ятного дня, коли він самотній, озлоблений чоловік, пригнічений нищівною втратою. Але Міранда ніколи не забувала правди, яку вона записала на папері всі ті роки тому, і вона не дозволить коханню, яке є її долею, легковислизнути крізь її пальці...