Роман Джерома Селінджера «Над прірвою в житі» вперше був опублікований у 1951 році – і з тих пір залишається одночасно одним із найбільш популярних та найзабороненіших творів світової літератури. І одних із найзагадковіших. У ньому шукали – і знаходили – заклики до насильства, надмірну жорстокість, розбещеність та інші ознаки «розливання молоді». Нікого не хвилювало те, що хотів сказати автор. Через 15 років, 19 червня 1965 року, було опубліковано останній твір Селінджера «Хепворт 16, 1924». Після чого Селінджер, втомившись від нападів преси, на багато десятиліть пішов у тінь. Він більше не давав інтерв'ю та не публікувався. Можливо, саме в цій повісті Селінджер дав відповіді і на ті питання, які він сам ставив собі і своїм читачам, і на ті, які йому ставили критики. Можливо, цією повістю Селінджер закінчив головний пошук свого життя – пошук Бога, тому більше нічого й ніколи не писав. Історик релігії Борис Фаліков проведе паралелі між життям та творчістю письменника. Письменниця Юлія Біломлинська розповість про свій досвід читання Селінджера. Письменник і релігійний діяч Борис Кутузов розповість про християнські аспекти творчості письменника, розповість про те, який він, Бог Селінджера…