Жив собі і жив, нікому не заважав: любив дівчат, часто брехав, нерідко користувався чарівністю, грав у карти і обіймав один із постів на нижньому рівні нескінченної трудової ієрархії. Не зразок пристойності, але цілком хороша людина. І тут переді мною постає красуня і заявляє, що я спадкоємець престолу в якомусь іншому світі. Добре б якогось нормального престолу, бо ж уособлення злих сил. І я повинен сісти на нього як найкращий претендент на роль виродку пекла. Ні, я, звичайно, не зразок пристойності, але таке…