У Пола Трілбі поганий день. Якби він був чесним із самим собою, Пол Трілбі мав би визнати, що живе погано. Від нього пішла дружина. Від нього пішли три наступні подруги. Він упав з роботи висококласного викладача в університеті до видавця підручників і, зрештою, до роботи тимчасовим письменником у відділі загального обслуговування Департаменту загального обслуговування Техасу. І навіть тут, у цьому світі килимових перегородок і дешевих освітлювальних приладів, Пол не може уникнути прокляття, на яке перетворилося його життя. Бо лише тоді, коли він починає звертатися до офісної нецензурної поштової дівчини, він починає помічати, що все справді не так. Чути звуки з вентиляційних отворів кондиціонера, опуклостей на стелі, зникаючого тіла. По місту ховаються дивні чоловіки в товстих окулярах і кишенькових протекторах. «Королі нескінченного космосу» — це кумедна й моторошна пародія на наше повсякденне життя, яка правдиво передає старе прислів’я: «Робота — це пекло».